- реквізувати
- -у́ю, -у́єш, недок. і док., перех.Здійснювати реквізицію. || Насильно відбирати що-небудь без відшкодування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
реквізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
реквізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до реквізувати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
реквізуватися — у/ється, недок. Пас. до реквізувати … Український тлумачний словник
відбирати — I = відібрати 1) (брати в когось що н. силоміць), забирати, забрати, віднімати, відняти, відіймати, відійняти, вилучати, вилучити, реквізувати; видирати, видерти, видрати, виривати, вирвати, вихоплювати, вихопити, вихвачувати, вихватити (перев. з … Словник синонімів української мови
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия